Єктивна ціна грошей

Ще в 1994 році вдалося забезпечити більш послідовне просування до Обєктивної ціни Грошей Визначення котрої починається з встановлення реальної позитивної облікової ставки. Вже з лютого 1994 року її значення з розрахунку на місяць перевищило темпи інфляції (20 і 16%, відповідно). Кредитні гроші перестали бути засобом накопичення невипраданих обсягів товарно-матеріальних цінностей та валюти. Блокування стимулів до накопичення відкриває шлях до заробляння грошей безпосередньо у виробництві. Позитивна процентна ставка примушує працювати все суспільство.

В міру уповільнення темпів інфляції Нацбанк розпочав зниження рівня облікової ставки: 190% з липня, до 175% з серпня, до 140% з 15 серпня. Тобто, за півтора місяця процентна ставка Нацбанку була знижена на 100 пунктів. Це високий темп. Аджеж Внаслідок необЄктивності ціноутворення та невідповідності цін Визнаним ринком виробничим витратам в середині року економіка зіткнулася з вкрай небезпечним явищем: темпи інфляції уповільнилися і становили всього кілька відсотків. В той же самий час дефіцит Державного бюджету сягнув небезпечної межі. В цілому за третій квартал минулого року споживчі ціни зростали з середнім темпом 4%, а дефіцит Державного бюджету склав біля 17% валового внутрішнього продукту. Дефіцит Державного бюджету невідворотно вів до чергового інфляційного сплеку. Що і відбулося у четвертому кварталі. Тобто, Не було економічного фундаменту для більш результативної процентної політики.

Не справили суттєвого впливу на зниження ціни грошей і кредити Уряду, які надавалися БЕЗОПЛАТНО, тобто, БЕЗ СПЛАТИ ПРОЦЕНТІВ. Вони на 1 січня склали в загальному обсягу випуску платіжних засобів 85,9% (проти 53,8% торік), або 141,5 трлн. крб. Це в 9 разів більше від обсягів ПЛАТНИХ кредитів рефінансування, які продавалися під певний процент. Ці гроші не виступають у якості капіталу і практично обертаються один раз і перетворюються у бюджетне дотаційне фінансування другий бюджет держави по доходах. Саме ці кредити були одним з найвпливовіших чинників інфляції.

Разом з тим Нацбанк постійно кредитував розвязання найбільш важливих господарських проблем за ставкою, котра була значно нижчою від офіційно встановленої. У грудні 1993 року в умовах зростання цін на 90,3% кредити рефінансування були надані за ставкою У ПЕРЕРАХУНКУ НА МІСЯЦЬ 10,9% тобто, У 9 РАЗІВ МЕНШОЮ! У січні 1994 року інфляція становила 23,8%, а Нацбанк рефінансував економіку за ставкою 10,5%. Цієї політики дотримувалися протягом усього 1994 року фактичні середньозважені облікові ставки регулювалися на рівні, що був у 1,5-2 рази меншим від офіційно встановленого.

З жовтня року розпочато поступове наближення цін та тарифів до рівнів витрат, що обєктивно складаються у нашій економіці. Проте майже відразу намітився новий сплеск інфляції. Аби запобігти перетіканню грошей у лихварські торгово-посередницькі структури Нацбанк був змушений підняти облікову ставку до 25% з розрахунку на місяць, хоч це не зробило її позитивною.

Виходячи з Програми економічної стабілізації передбачено розвязання комплексу наступних задач:

1. Забезпечення позитивних, вищих за інфляцію, рівнів процентів по кредитах та депозитах;

2. Удосконалення кредитування розвязання найболючіших проблем суспільного виробництва (зокрема, структурної перебудови) маючи за мету стримання зростання грошової маси понад узгоджені з Урядом орієнтири;

3. Розвиток фінансового ринку з метою створення сучасних механізмів регулювання обсягу грошей у обігу;

4. Запровадження обєктивного курсоутворення як засобу розвитку експорту та обмеження імпорту;

5. Удосконалення системи платежів та взаєморорозрахунків.

6. Удосконалення банківської діяльності;

7. Підготовка до проведення грошової реформи.

Передбачається поступово запроваджувати загальноприйняті у світовій банківській практиці інструменти регулювання процесів на грошово-кредитному ринку. Про що саме йдеться?

1. Кредити Уряду надаватимуться на платній основі.

2. Нацбанк надаватиме традиційні кредити рефінансування комерційним банкам Під заставу цінних паперів (як державних, так і банківських) та векселів, що мають товарну основу. Це стимулюватиме розширення попиту на боргові зобовязання Уряду і банків та активізуватиме використання векселів у розрахунках, що, в свою чергу, сприятиме подоланню платіжної кризи. Забезпеченість отримувачів активами буде необхідною передумовою одержання кредитів.

3. Запроваджуються ефективні механізми регулювання грошово-кредитного ринку. Йдеться про кредитні аукціони, вексельне редисконтування, депозитні сертифікати. Це еквівалентно збільшенню платіжних засобів у обізі та скороченню прямої емісії, яка прискорює інфляцію.

За 1995 рік Нацбанком проведено 20 кредитних аукціонів з продажу кредитів комерційним банкам для подальшого кредитування субЄктів господарської діяльності. Обсяг продаж склав 35,1 трлн. крб., в т. ч. через 14 цільових кредитних аукціонів 30,8 трлн. крб. З них:

1. Нацбанк удосконалює механізми підтримки комерційних банків діяльність яких спрямована на залучення коштів у довгострокові депозити та кредитування структурної перебудови і підвищення ефективності підприємств.

Враховуючи необхідність надання кредитної підтримки підприємствам паливно-енергетичного та агропромислового комплексів Нацбанк дозволив (як виняток) Промінвестбанку, Укрсоцбанку та банку "Україна" зарахувати залишки готівки в касах у випадку недорезервування необхідної суми коштів на коррахунках.